Теплове навантаження складу визначають за формулою Q = q · V · (tв − tз), де q — питома теплова характеристика будівлі (Вт/(м³·К)), V — обʼєм за зовнішніми обмірами (м³), tв і tз — розрахункові внутрішня та зовнішня температури. Для типового складу із сендвіч-панелей результат становить 12–18 Вт на 1 м³ обʼєму. Нижче — повна методика з таблицями коефіцієнтів і наскрізним прикладом для складу 3 000 м².
Вихідні дані, без яких розрахунок не має сенсу
- Геометрія: довжина, ширина, висота до низу ферм. Для тепловтрат працює саме обʼєм, а не площа — склад 3 000 м² з висотою 6 м і такий самий з висотою 12 м відрізняються за навантаженням майже вдвічі.
- Конструкція огороджень: сендвіч-панелі (яка товщина), профлист з утепленням, стара цегла. Це визначає коефіцієнт q.
- Розрахункова температура зовнішнього повітря за ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010: Київ −22 °C, Харків −23 °C, Львів −19 °C, Одеса −18 °C.
- Внутрішня температура за технологією: сухий склад зберігання +5…+10 °C, робоча зона з персоналом +16…+18 °C, виробнича дільниця +18…+20 °C.
- Режим воріт: кількість, розміри, частота відкривання — це головне джерело неврахованих втрат.
Крок 1. Тепловтрати через огородження
Для стадії підбору обладнання застосовують укрупнений метод за питомою тепловою характеристикою будівлі:
Qогор = q · V · (tв − tз)
| Тип будівлі | q, Вт/(м³·К) |
|---|---|
| Нова будівля, сендвіч-панелі 100–150 мм | 0,30–0,40 |
| Сендвіч-панелі 80 мм, метал з утепленням | 0,40–0,55 |
| Цегляна будівля радянської забудови | 0,60–0,75 |
| Неутеплений профлист, старі ангари | 0,75–1,00 |
Значення q враховує середньозважені втрати через стіни, покрівлю, підлогу та вікна. Для точного проєкту тепловтрати рахують по кожному огородженню окремо (розділ ОВ), але для вибору потужності обладнання укрупнений метод дає похибку в межах 10–15%, що прийнятно.
Крок 2. Поправка на висоту: стратифікація
У приміщеннях вище 6 метрів тепле повітря накопичується під покрівлею: градієнт становить 0,3–1,0 °C на метр висоти. При традиційному опаленні (радіатори, настінні тепловентилятори) під покрівлею 12-метрового складу може бути на 8–12 °C тепліше, ніж у робочій зоні — і всі ці градуси перетворюються на додаткові втрати через дах.
| Висота приміщення | Коеф. для традиційних систем | Коеф. для систем з дестратифікацією |
|---|---|---|
| до 6 м | 1,05 | 1,00 |
| 6–10 м | 1,10–1,20 | 1,00–1,03 |
| 10–15 м | 1,20–1,35 | 1,03–1,05 |
| понад 15 м | 1,35–1,60 | 1,05–1,08 |
Децентралізовані агрегати OXA з вихровим повітророзподільником примусово повертають перегріте повітря з-під покрівлі в робочу зону, тому висотний коефіцієнт для них близький до одиниці — саме звідси береться економія 25–30% проти традиційних схем. Детально про механізм — у статті про теплову стратифікацію.
Крок 3. Інфільтрація та ворота
Для складів із нечастим відкриванням воріт додають 10–15% до Qогор. Якщо ворота працюють інтенсивно (логістичний хаб, крос-докінг) — 20–30% або окремий розрахунок повітряних завіс. Кратність повітрообміну сухого складу за нормами — 0,2–0,5 год⁻¹; якщо технологія вимагає припливу свіжого повітря, його догрів рахують окремо: 0,34 Вт·год/(м³·К) на кожен кубометр припливу.
Приклад: склад 3 000 м², висота 10 м, Київ
- Обʼєм: V = 3 000 × 10 = 30 000 м³.
- Будівля із сендвіч-панелей 100 мм: q = 0,40 Вт/(м³·К).
- Температури: tв = +16 °C (робоча зона з персоналом), tз = −22 °C. ΔT = 38 К.
- Qогор = 0,40 × 30 000 × 38 = 456 кВт.
- Інфільтрація +15%: Q = 456 × 1,15 = 524 кВт — стільки вимагатиме традиційна система з висотним коефіцієнтом ≈1,2 → фактично до 630 кВт.
- Система з дестратифікацією (коеф. 1,03): Qрозр = 456 × 1,15 × 1,03 ≈ 540 кВт установленої потужності, яка реально працює в робочій зоні без «опалення покрівлі».
Підбір агрегатів
Критеріїв два, і брати треба жорсткіший: потужність та покриття площі. Один стельовий агрегат OXA покриває зону радіусом понад 10 м — тобто 350–500 м² залежно від висоти монтажу і розстановки стелажів.
| Варіант | Кількість | Потужність разом | Покриття |
|---|---|---|---|
| OXA-D-II, теплоносій 90/70 °C | 6 шт × 103 кВт | 618 кВт | 6 × 500 м² = 3 000 м² |
| OXA-D-II, теплоносій 70/50 °C (теплова помпа) | 8 шт × 74 кВт | 592 кВт | 8 × 375 м² = 3 000 м² |
| OXA-GD (газ, без котельні) | 10 шт × 54,75 кВт | 547 кВт | 10 × 300 м² = 3 000 м² |
| OXA-670N (фреон, від VRF/ККБ — опалення взимку + кондиціювання влітку) | 8 шт × 75 кВт | 600 кВт | 8 × 375 м² = 3 000 м² |
Висновок для цього складу: 6 агрегатів OXA-D-II при високотемпературному теплоносії або 8 — при роботі від теплового насоса. Якщо на обʼєкті немає котельні, задачу закриють 10 газових OXA-GD з ККД 98,9% — без жодного метра теплотраси. Якщо немає ні котельні, ні газу — найшвидша в реалізації схема: фреонові OXA-530N/670N від VRF-системи чи ККБ. Це єдиний варіант у таблиці, який взимку гріє (тепловий насос, до 75 кВт на агрегат), а влітку той самий комплект кондиціює склад (до 68 кВт холоду) — без гідравліки і теплотраси, монтаж займає тижні.
Що найсильніше впливає на результат
- ΔT — кожен зайвий градус уставки додає ~2,5–3% річних витрат. Для зони стелажного зберігання без постійних робочих місць достатньо +8…+10 °C.
- Стан оболонки — різниця між q = 0,4 і q = 0,75 означає майже подвоєння рахунку за тепло.
- Ворота — одні відчинені на 10 хвилин ворота 4×4 м «випускають» 300–500 кВт·год за зміну взимку.
- Стратифікація — без дестратифікації до третини тепла гріє покрівлю, а не людей і товар.
Типові помилки розрахунку
- Рахують від площі, а не від обʼєму — для висоти понад 6 м похибка «в мінус» 30–50%.
- Беруть середньозимову температуру замість розрахункової (−22 °C для Києва, а не −5 °C) — система не витягує в пікові морози.
- Ігнорують ворота і технологічний приплив повітря.
- Підбирають один потужний агрегат замість кількох розподілених — потужності вистачає, але в далеких кутах холодно: порушено критерій покриття.
- Не закладають VAV-регулювання: система, розрахована на −22 °C, більшість сезону працює на 30–50% навантаження — без плавного регулювання це перегріви й перевитрата.
Часті питання
Скільки кВт потрібно на 1 м² складу?
Для орієнтиру: утеплений склад висотою 6–8 м — 60–100 Вт/м², висотою 10–12 м — 100–170 Вт/м². Але коректно рахувати від обʼєму: 12–18 Вт/м³ для сендвіч-панелей при ΔT = 38 К. Точна цифра залежить від оболонки й уставки температури.
Чи можна опалити склад без котельні?
Так, є три шляхи: газові агрегати OXA-GD з вбудованим пальником (ККД 98,9%), електричні OXA-ED (ТЕНи 30–65 кВт) або фреонові OXA-530N/670N від VRF/ККБ — останні працюють тепловим насосом узимку та кондиціюванням улітку і монтуються найшвидше, бо не потребують ні гідравліки, ні димоходів.
Наскільки дестратифікація зменшує витрати?
На 25–30% проти традиційних систем у приміщеннях 8–15 м: зменшується і встановлена потужність (менший обʼєм повітря, що переміщується), і річне споживання (не гріється покрівля).
Це остаточний розрахунок для проєкту?
Ні, це методика стадії підбору обладнання з похибкою 10–15%. Робочий проєкт ОВ рахує тепловтрати по кожному огородженню за ДБН В.2.5-67. Ми робимо повний розрахунок і проєкт безкоштовно при замовленні обладнання.
